P. Kulish, 1871
глава 1 2 3 4 5 6 2 Timothy 1 2 3 4
1:1 Павел, апостол Ісуса Христа, по повелінню Бога, Спаса нашого, і Господа Ісуса Христа, надії нашої,
1:2 Тимотею, правдивому сину в вірі: Благодать, милость, мир од Бога, Отця нашого, і Христа Ісуса, Господа нашого.
1:3 Яко із ублагав я тебе пробувати в Єфесї, ідучи в Македонию, щоб завітував деяким не инше вчити,
1:4 анї вважати на видумки та не скінчені родоводи, котрі більш роблять змагання, ніж Божого будування в вірі.
1:5 Конець же завітування єсть любов з щирого серця та совісти благої і віри не лицемірної,
1:6 у котрих деякі погрішивши, вдались у пусті слова,
1:7 хотячи бути законоучителями, не розуміючи, нї що говорять, нї об чому впевняють.
1:8 Знаємо ж, що закон добрий, кода хто його законно творить,
1:9 знаючи се, що ве про праведника закон положений, а про беззаконних та непокірних, нечестивих та грішних, неправедних та скверних, про убивць батька й матери, про душогубців,
1:10 про блудників, мужоложників, про людокрадів, брехунів, про тих, що криво присягають, і коли що иншого здоровій науцї противить ся,
1:11 по славному благовістю блаженного Бога, котре менї звірено.
1:12 І дякую Тому, хто скріпляє мене, Хрнсту Ісусу, Господу нашому, що за вірного мене вважав, поставивши мене на службу,
1:13 мене, що був колись хулителем і гонителем і знущателсм, та помилувано мене; бо, невідаючи, робив я в невірстві.
1:14 Намножила ся ж благодать Господа нашого вірою і любовю, що в Христї Ісусї.
1:15 Вірне се слово і всякого прийняття достойне, що Христос Ісус прийшов у мир грішників спасти, між котрими я первий.
1:16 Та ради сього й помилувано мене, щоб на менї первому показав Ісус Христос усе довготерпіннє, на приклад тим, що мають вірувати в Него на житте вічне.
1:17 Цареві ж вічному нетлінному, невидимому, єдиному премудрому Богу честь і слава на віки вічні. Амінь.
1:18 Се ж завітуваннє передаю тобі, сину Тимотею, по пророцтвах, що були перше про тебе, щоб воював ти в них доброю війною,
1:19 маючи віру і добру совість, котру деякі відкинувши, од віри відпали.
1:20 Між ними ж Іменей та Александр, котрих я передав сатанї, щоб навчились не хулити.
2:1 Тим я молю перш усього творити благання, молитви, дякування за всїх людей,
2:2 за царів і за всїх, що мають вдасть, щоб тихим і спокійним життєм нам жити у всякому благочесті і чистотї.
2:3 Се бо добре і приятно перед Спасителем нашим Богом,
2:4 котрий хоче, щоб усї люде спасли ся і до розуміння правди прийшли.
2:5 Один бо Бог і один посередник між Богом і людьми, чоловік Ісус Христос,
2:6 що дав себе на викуп за всїх: сьвідкуваннє временами своїми.
2:7 На се ж поставлено мене проповідником і апостолом (глаголю правду в Христї, а не неправду) учителем поган у вірі і правдї.
2:8 Оце ж хочу, щоб молились чоловіки на всякому місці, здіймаючи вгору преподобні руки, без гнїва і змагання.
2:9 Так само й жінки, чисто вбираючись, із соромом та з чистотою, щоб украшували себе, не заплїтаннвм, не золотом або перлами, або шатами предорогими,
2:10 а (як подобае жінкам, що пристали на благочесте) дїлами добрими.
2:11 Жінка мовчки нехай вчить ся усякої покори.
2:12 Жінцї ж учити не велю, анї орудувати чоловіком, а бути в мовчанню.
2:13 Адама бо перше створено, опісля ж Еву;
2:14 і Адама не зведено; жінка ж, як зведено Її, була в переступі.
2:15 Спасеть ся ж ради родження дітей, коли пробувати ме в вірі та любові і в сьвятостї з чистотою.
3:1 Вірне слово: коли хто єпископства хоче, доброго діла бажає.
3:2 Треба ж єпископу бути непорочним, однієї жінки чоловіком, тверезим, цїломудрим, чесним, гостинним, навчаючим,
3:3 не пяницею, не до бійки, йе до здирства, а тихим, несварливим, не сріблолюбцем,
3:4 своїм домом щоб добре правив, дітей держав у слухняності з усякою повагою;
3:5 (Коли бо хто своїм домом не вміє правити, то як йому про церкву Божу дбати?)
3:6 не новохрищеним, щоб розгордившись не впав у суд дияволський.
3:7 Треба ж йому і сьвідкуваннє добре мати від остороннїх, щоб не впав у ганьбу та в тенета дияволські.
3:8 Дияконам так само (треба бути) чесним, не двоязичним, щоб не вживали багато вина, не здирствовали,
3:9 мали тайну віри в чистій совісті.
3:10 І про таких же (треба) перше впевнитись, а потім нехай служять, бувши непорочними.
3:11 Жінкам (їх) так само (треба бути) чесним, не до осуди, тверезим, вірним у всьому.
3:12 Диякони що б бували однієї жінки чоловіками, дїтьми добре правлячи і своїми домами.
3:13 Бо хто добре дияконував, степень собі добрий здобував і велику одвагу у вірі, що в Христї Ісусї.
3:14 Се ішшу тобі, уповаючи прийти до тебе скоро;
3:15 коли ж загаюсь, що б ти знав, як треба в дому Божому жити, котрий єсть церква Бога живого, стовп і утвердженне правди.
3:16 І справдї велика се тайна благочестя: Бог явив ся в тїлї, справдивсь у Дусї, показав ся ангелам, проповідано Його між поганами, увірували в Його по сьвіту, вознїс ся в славі.
4:1 Дух же явно глаголе, що в останнї часи відступлять декотрі од віри, слухаючи духів лестивих і наук бісових,
4:2 в лицемірстві брехливих, запеклих у совістї своїй,
4:3 що боронять женитись (і велять вдержуватись) од їжи, що Бог створив на їду з подякою вірним і познавшим правду.
4:4 Бо всяке створіннє Боже добре і шщо не гидке, коди з подякою приймаємо;
4:5 осьвячуєть ся бо словом Божим і молитвою.
4:6 Се все нагадуючи браттю, будеш добрий служитель Ісуса Христа, годований словами віри і доброю наукою, котрій послїдував еси.
4:7 Скверних же і бабських байок цурай ся, а привчай себе до благочестя.
4:8 Тілесна бо вправа мало корисна, а благочестє корисне на все, маючи обітницю життя нинішнього і будучого
4:9 Вірне слово і всякого приняття достойне.
4:10 На се бо і трудимось і ганять нас, що вповали на Бога живого, котрий єсть Спаситель усіх людей, а найбільш вірних.
4:11 Звіщай се і навчай.
4:12 Ніхто ж нехай молодістю твоєю не гордує; а будь взором для вірних, у слові, у життю, у любові, у дусі, у чистоті.
4:13 Доки прийду, пильнуй читання, утїшення, науки.
4:14 Не занедбай твого дарування, котре дано тобі пророцтвом, з положеннєм рук сьвященства.
4:15 Про се дбай, в сьому пробувай, щоб успіх твій явен був у всїх.
4:16 Пильнуй себе і науки; пробувай у сьому; се бо роблячи, і сам спасеш ся і ті, що слухають тебе.
5:1 Старого не докоряй, а умоляй, як батька, молодших, як братів,
5:2 старих жінок, як матїрок, молодших, як сестер, з усякою чистотою.
5:3 Удовиць шануй, тих що справді удовицї.
5:4 Коли ж котора вдовиця дїти або внучата має, нехай вчять ся перше свій дім благочестиво спорядити і віддячувати родителяя; се бо добре і любо перед Богом.
5:5 Тая ж справді вдовиця, котора одинока, (та) вповае на Бога і пробував в молитвах і благаннях день і ніч.
5:6 Котора ж роскошув, та жива - вмерла.
5:7 І се наказуй, щоб непорочні були.
5:8 Коли ж хто про своїх, а найбільш про домашнїх не промишляв, той відцуравсь віри, і гірший од не вірного.
5:9 Удовицю ж вибирати не меньше лїт шестидесяти; таку щоб була одному мужу жінкою,
5:10 в ділах добрих сьвідчена, чи дітей вгодувала, чи людей сторонніх приймала, чи сьвятим ноги вмивала, чи бідолашним помагала, чи до всякого діла доброго щира була.
5:11 Молодих же вдовиць не приймай; бо, розбуявшись проти Хриета, схочуть заміж;
5:12 маючи осуд, що першої віри відцурались.
5:13 Ще ж без дїла звикають ходити по домах; не тілько ж без дїла, та й довгоязикі і пронозливі, говорять, чого не годить ся.
5:14 Тим хочу, щоб молоді вдовицї йшли заміж, дїтей рожали, домом правили і нїякої причини не давали противному до поговору.
5:15 Вже бо деякі звернули слїдом аа сатаною.
5:16 Коли який вірний або вірна має вдовицї, нехай їм помагав, і нехай не, буде тягару для церкви, щоб правдивим удовицям помагати.
5:17 Которі ж пресвитери пильнують добре, нехай удостоять ся двійної чести, найбільше ж ті, що трудять ся в слові і науцї.
5:18 Глаголе бо писанне: Вола молотячого не заоброчуй; і: Достоїн робітник нагороди своєї.
5:19 На пресвитера обвинувачення не приймай, хиба при двох або трьох сьвідках.
5:20 Которі ж згрішять, обличай перед усїма, щоб і инші страх мали.
5:21 Заклинаю перед Богом, і Господом Ісус-Христом, і вибраними ангелами, щоб се хоронив без пересуду, нічого не роблячи по привичцї (пристрастї).
5:22 Рук скоро не клади нї на кого, анї приставай до чужих гріхів; себе чистим держи.
5:23 Вже не пий водв, а потроху вина приймай, ради жолудка твого і частих твоїх недугів.
5:24 В инших людей гріхи явні, попереджують на суд, а за иншими йдуть слїдом.
5:25 Так само й добрі діла наперед явні, тай що инше, утаїтись не може.
6:1 Которі слуги під ярмом, нехай уважають панів своїх достойними всякої чести, щоб імя Бомсе не хулилось і наука.
6:2 Хто ж мав вірних панів, ті нехай не гордують ними, бо вони брати; а ще більш нехай служять, що вони вірні і любі, приймаючи благодать. Сього навчай і наказуй.
6:3 Коли ж хто инше вчить і не приступає до здорових словес Господа нашого Ісуса Христа і до науки побожної,
6:4 той розгордив ся, нічого не знаючи, а нездужаючи змаганнями та суперечкою, від чого буває зависть, сварка, поговори, лукаві думки,
6:5 пусті розмови людей попсованого розуму, що втеряли правду і думають, що благочестє - надбаннє. Відступай від таких.
6:6 Велике ж (таки) надбаннє благочестє з самодовольством.
6:7 Нїчого бо не внесли ми у сьвіт, то й ясно, що нїчого не можемо винести.
6:8 Маючи ж їжу й одежу, сим довольні будемо.
6:9 Котрі ж хочуть забагатіти, впадають у напасть й тенета і в хотїння многі нерозумні і шкодливі, що топлять людей у безодню і погибель.
6:10 Корень бо всього лихого срібролюбство; котрого инші бажаючи, заблудили од віри, і себе прибили многими муками.
6:11 Ти ж, чоловіче Божий, від сього втїкай; побивай ся за правдою, благочестєм, вірою, любовю, терпіннєм, тихостю.
6:12 Борись доброю боротьбою віри, держись вічнього життя, до котрого й покликано тебе, й визнав вся добре визнаннє перед многими сьвідками.
6:13 Заповідаю тобі перед Богом, що оживлює все, і Христом Ісусом, що сьвідкував при Понтийському Пилатї добре визнаннє:
6:14 додержати сю заповідь чистою, без докору, до явлення Господа нашого Ісуса Христа,
6:15 котре свого часу явить блаженний і єдиний сильний Цар вад царями і Пан над панами;
6:16 один, що має безсмертє, і живе в сьвітлї неприступному, котрого не бачив нїхто з людей, анї бачити не може; Йому ж честь і держава вічна. Амінь.
6:17 Багатим у нинішнім віцї заказуй не високомудроватя, анї вповати на богацтво непевне, а на Бога ясивого, що дає нам усе щедро на втїху;
6:18 добре робити, багатитись ділами добрими, охочими на подаванне бути і подїльчивими,
6:19 скарбуючи собі добру основину в будущинї, щоб прийняти життє вічне.
6:20 О Тимотею! хорони переказ, одвертаючись од скверного марнослова і перекорів неправдивого розуму,
6:21 котрим деякі хвалячись, у вірі погрішили. Благодать з тобою. Амінь.
1:1 Павел, апостол Ісуса Христа волею Божою, по обітницї життя, що в Христї Ісусї,
1:2 Тимотею, любому синові: Благодать, милость, мир од Бога Отця, і Христа Ісуса, Господа нашого.
1:3 Дякую Богу, котрому служу від прародителїв чистою совістю, що без перестанку згадую тебе в молитвах моїх ніч і день,
1:4 бажаючи видїти тебе, памятаючи сльози твої, щоб сповнитись радощами,
1:5 згадуючи нелицемірну віру твою, яка вселилась перше в бабу твою Лоїду і в матїр твою Євникию; певен же я, що і в тебе.
1:6 З сієї ж причини нагадую тобі, щоб ти під'огрівав дар Божий, що маєш у собі через положеннє рук моїх.
1:7 Бо дав нам Бог не духа страху, а (духа) сили і любови і здорового розуму.
1:8 Оце ж не сором ся сьвідчення Господа нашого, анї мене, вязника Його, а страждай з благовістєм Христовим по силї Бога,
1:9 що спас нас і покликав покликом сьвятим, не по ділам нашим, а по своїй постанові і благодатї, даній нам у Христї Ісусї перше часів вічних,
1:10 тепер же обявленій через явленнє Спасителя нашого Ісуса Христа, що зруйнував смерть і осияв життє і нетліннє благовістєм,
1:11 для котрого поставлений я проповідником і апостолом і учителем поган.
1:12 З сієї ж причини я й се терплю; тілько ж не соромлюсь, знаю бо, в кого увірував, і певен, що силен Він переказ мій схоронити до того дня.
1:13 Май приклад здорових словес, котрі від мене чув єси, у вірі і любові, що в Христї Ісусї.
1:14 Добре завіщаннв схорони Духом сьвятим, що живе в нас.
1:15 Ти знаєш се, що одвернулись од мене всї, що в Азиї; а між ними Фигел і Гермоген.
1:16 Нехай же дасть милость Господь Онисифоровому дому, бо він часто мене впокоював, і кайданів моїх не соромив ся;
1:17 а бувши в Римі, дуже пильно шукав мене, та й знайшов.
1:18 Нехай дасть йому Господь знайти милость Господню в той день. А скілько услугував менї в Єфесї, та лучче знаєш.
2:1 Ти ж, сину мій, кріпшай у благодаті, що в Христї Ісусї,
2:2 і, що чув єси від мене перед многими сьвідками, те передай вірним людям, котрі способні будуть і инших навчати.
2:3 Ти ж терпи лихо, яко добрий воїн Ісуса Христа.
2:4 Нїхто ж, воїном бувши, не мішаєть ся в справи життя (сього), щоб угодити тому, хто вибрав його воїном.
2:5 Хоч же хто й бореть ся, не заслужить вінця, коли не законно бороти меть ся.
2:6 Трудящому ратаєві перш подобає овощу скоштувати.
2:7 Зрозумій, що глаголю; а Господь нехай дасть тобі розум у всьому.
2:8 Поминай Господа Ісуса Христа, що встав із мертвих, з насїння Давидового, по благовістю моєму,
2:9 в Йому ж терплю лихо аж до кайдан, як лиходій, та слова Божого не скувати.
2:10 Тим усе терплю ради вибраних, щоб і вони осягли спасенне, що в Христї Ісусї з вічньою славою.
2:11 Вірне слово: коли бо ми з Ним умерли, то з Ним і жити мем.
2:12 Коли терпимо, з Ним і царювати мем; коли відцураємось, і Він відцураєть ся нас.
2:13 Коли не віруємо, Він вірним пробував, відректись бо себе не може.
2:14 Про се нагадуй, сьвідкуючи перед Господом не перечитись; нЇ на що воно не потрібне, (тілько) на руїну тих, що слухають.
2:15 Старай ся поставити себе вірним перед Богом, робітником без докору, право правлючим слово правди.
2:16 Від скверного марнословия оддаляй ся; більше бо та більш (такі) розводять безбожність,
2:17 і слово їх, як гангрена (рак), мати ме жир. З таких Гименей і Филит,
2:18 котрі проти правди согрішили, говорячи, що воскресеннє вже було, і перевертають деяких віру.
2:19 Твердо ж основина Божа стоїть, маючи печать таку: Познав Господь своїх, і: Нехай відступить од неправди всяк, хто іменує імя Христове.
2:20 У великому ж домі не тілько посуд золотий та срібний, а й деревяний і глиняний; і инші на честь, а инші на нечесть.
2:21 Оце ж, коли хто очистить себе від сього, буде посудиною на честь, осьвяченою і потрібною владиці, на всяке дїло добре наготовленою.
2:22 Від похотей молодечих утїкай; побивай ся ж за правдою, вірою, любовю, миром з тими, що призивають Господа чистим серцем.
2:23 Від дурного ж і невченого змагання вхиляй ся, знаючи, що воно родить сварки.
2:24 Слуга ж Господень не повинен сваритись, а бути тпхим до всїх, навчаючим, незлобним,
2:25 щоб нагідно навчав противних, чи не дасть їм Бог покаяння на зрозумінне правди,
2:26 і виплутають ся з дияволських тенет, що живими вловлені від нього у його волю.
3:1 Се ж відай, що в послїдні днї настануть Бремена люті.
3:2 Будуть бо люде самолюбцї, сріблолюбці, пишні, горді, хулителї, родителям непокірні, невдячні, безбожні,
3:3 нелюбовні, непримирливі, осудливі, невдержливі, люті, вороги добра,
3:4 зрадники, напастники, гордувники, що більш люблять розкоші, ніж Бога,
3:5 мають образ благочестя, сили ж його відцурались. І ти від таких одвертай ся.
3:6 Бо з таких ті, що влазять у домп і полонять женщин, отягчнених гріхами, що водять ся всякими похотьми,
3:7 що завсїди вчять ся, та й нїколи до зрозуміння правди прийти не можуть.
3:8 Як Яннїй та Ямврій противились Мойсейові, так само й сї противлять ся правдї, люде попсованого розуму, нетямущі в вірі.
3:9 Та не поступлять вони далїй; безумство бо їх явлене буде всім, як і тих було.
3:10 Ти ж послїдував єси моїй науцї, життю, постанові, вірі, довготерпінню, любові, терпінню,
3:11 гонеиню, стражданням, які лучились менї в Антиохиї, в Ікониї, в Листрі; котрі гонення я перенїс, і від усїх ізбавив мене Господь.
3:12 І всї ж, хто хоче благочестиво жити в Христї Ісусї, гонені будуть.
3:13 Лукаві ж люде та чарівники дійдуть до гіршого, зводячи та даючи себе зводити.
3:14 Ти ж пробувай у тому, чого навчено тебе, і що звірено тобі, відаючи, від кого навчивсь вси,
3:15 і що з малку сьвяте писаннє знаєш, котре може тебе вмудрити на спасенне вірою в Христа Ісуса.
3:16 Всяке писаннє богодухневенне і корисне до науки, до докору, до направи, до наказу по правдї,
3:17 щоб звершений був Божий чоловік, до всякого доброго дїла готовий.
4:1 Оце ж сьвідкую перед Богом і Господом нашим Ісусом Христом, що мав судити живих і мертвих в явленнї Його і царстві Його:
4:2 проповідуй слово, настоюй в час і не в час, докоряй, погрожуй, благай з усяким довтотерпіинвм і наукою.
4:3 Буде бо час, що здорової науки не послухають, а по своїх похотях виберуть собі учителїв, ласкані (од них) слухом,
4:4 і від правди слух одвернуть, а до байок прихилять ся.
4:5 Ти ж тверезись у всьому, терпи лихо, роби дїло благовісника, службу твою знаною вчини.
4:6 Мене бо вже на жертву наготовлено, і час мого відходу настав.
4:7 Боротьбою доброю я боров ся, дорогу скінчив, віри додержав.
4:8 На останок готовить ся менї вінець правди, котрий оддасть менї Господь того дня, праведний суддя, і не тілько менї, та і всїм, хто полюбив явленнє Його.
4:9 Старай ся скоро прийти до мене.
4:10 Димас бо мене покинув, полюбивши нинїшнїй вік, та й пійшов у Солунь; Крискент в Галатию, Тит в Далматию;
4:11 Лука один зо мною. Марка взявши приведи з собою, він бо менї потрібен на служеннє.
4:12 Тихика ж послав я в Єфес.
4:13 Плащ, що зоставив я в Троядї в Карпа, ідучи, принеси, і книги, особливо ж кожані.
4:14 Александер котляр наробив менї багато лиха; нехай оддасть йому Господь по ділам його,
4:15 котрого й ти остерегайсь, вельми бо противить ся словам нашим.
4:16 У перве моє одвітуваннє нїкого не було зо мною, а всї мене покинули; нехай не полічить ся їм.
4:17 Господь же став передо мною і окрепив мене, щоб проповідаве від мене знане було, і щоб почули всї погане; і збавивсь я з пащи левиної.
4:18 І визволить мене Господь від усякого дїла лукавого, спасе про царство своє небесне; Йому ж слава по віки вічні. Амінь.
4:19 Витай Прискилу і Аквилу і Онисифорів дім.
4:20 Ераст зоставсь у Коринтї, а Трофима зоставив я в Милетї недужного.
4:21 Старайсь до зими прийти. Витають тебе Єввул, і Пуд, і Лин, і Клавдия, і все браттє.
4:22 Господь Ісус Христос із духом твоїм. Благодать з вами. Амінь.
#@#